24 лютого 2022 року кожен українець стикнувся з безліччю проблем, проте підприємці й аграрії думали не лише про те як вберегти життя, а й про те, як на плаву втримати власний бізнес. Враховуючи те, що до війни сільське господарство разом із іншими суміжними галузями формувало близько 20% української економіки. Зараз на тлі падіння інших секторів це усі 30%, а можливо й 35%. Тобто 1/3 нашої економіки – це сільське господарство. Перед аграріями стоїть нелегке завдання не лише забезпечити Україну тим, що вона споживає, а й експортувати, адже це дасть змогу нашій державі і далі підтримувати інтернаціональні стосунки та є вкотре підкреслить міжнародним партнерам рисою нашу незламність.
Проте, ми й стикнулись із проблемою заборон на ввіз зерна в такі країни як: Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія і Словаччина. Ця заборона суттєво впливає на аграріїв з декількох причин: зернова угода, відсутній ринок збуту, висока вартість на транспортування та зберігання, небезпека для елеваторів, падіння вартості зерна, закриті порти та безліч інших. Виникає питання: куди ж збувати українське зерно?
ОТОЖ: перспективними напрямками для України зараз є Африка, адже враховуючи народжуваність та попит на українське продовольство саме африканський народ потребує нашого зерна найбільше. В свою чергу – це економічно вигідне рішення одразу для двох, адже агропромисловий потенціал України дозволяє повністю закрити потребу, яка виникне в країн Африки вже до 2050 року. Як підкреслив посол України в Єгипті Микола Нагорний: “Африка як континент з населенням близько 1,3 мільярда, у країнах якого тривають динамічні процеси урбанізації, економічної інтеграції, розбудови транспортної інфраструктури, лібералізації торговельних режимів, – надзвичайно перспективний ринок для української продукції та послуг”.
Другим за перспективністю є проект переробки – це допоможе зняти напругу в стосунках з європейськими партнерами, створити нові робочі місця та продавати продукт переробки значно дорожче, адже він має високу додану вартість. Крім того це значно спростить експорт у інші країни. Приклади продукції глибокої переробки: лимонна кислота, моногідрат глюкози, паливний етанол (біоетанол), біометан, кристалічна глюкоза, глюкозно-фруктозні сиропи (ГФС-42, ГФС-55), молочна кислота, дріжджовий екстракт і це ще далеко не все, адже крім того зерно використовують в банальному: виробництво хліба, кормів для тварин і навіть для виготовлення алкоголю. Крім того розвиток глибокої переробки дасть Україні швидкі прибутки.
Крім вище згаданих ринків для нас залишаються варіанти експорту в Канаду, Азію та Південну Америку. До активної співпраці з ринком Канади Україна вже навіть зробила кілька кроків підписавши декларацію про модернізацію угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, про яку заявили прем’єри двох країн Джастін Трюдо та Денис Шмигаль.
Незважаючи на те, що Україна знаходиться в надскладних умовах війни вона й надалі продовжує годувати себе та світ. І хоч ми і маємо зовсім небагато варіантів з реалізації українського зерна, проте вони все ж таки є, а обирати як саме та куди саме тим, хто має сміливість попри ризики та небезпеки сіяти зерно.