997
Кожен аграрій-платник податків здійснює облік ПММ та стикається з податковою перевіркою, під час якої витрати на пально-мастильні матеріали порівнюються з затвердженими нормами. Норми ПММ мають підтверджувати зв’язок витрат із господарською діяльністю підприємства. Наднормові витрати палива податківці оцінюють як ті, що використані у негосподарській діяльності, а в платника податків з’являється обов’язок зменшити відображений під час придбання ПММ податковий кредит шляхом нарахування податкових зобов’язань на суму наднормативних витрат ПММ.
На автомобільному транспорті, для експлуатації техніки в будівництві, на роботу дорожньо-будівельних і спеціальних машин в законодавстві містяться чіткі норми списання ПММ. Наказ 43 Міністерства транспорту України від 10.02.1998, наприклад, містить норми витрат палива і мастильних матеріалів виключно на автомобільному транспорті, але ніяк не регулює норми на сільськогосподарську техніку. Попри те, що норми для сільгосптехніки не встановлені, кожне підприємство не тільки не звільняється від нормування витрат ПММ, але й має самостійно вирішити це питання, щоб уникнути неприємних наслідків у вигляді виплат зайвого ПДВ. Тому кожна аграрна компанія має самостійно розробити і затвердити норми витрат ПММ.
При розробці внутрішніх норм списання ПММ можна:
Важливо відзначити, що нормування ПММ покликано забезпечити контроль за використанням нафтопродуктів на самому підприємстві – менеджмент має упевнитись у тому, що пальне використовується виключно за призначенням і не розкрадається. Крім того, економія пального має бути метою будь-якого сільгосппідприємства, яке турбується про успішність своєї справи та про екологію. Для більш ефективного використання ресурсів необхідно оптимізувати витрати ПММ на сільгосптехніку.
Глобальні напрямки економії пального та мастил включають використання покращених технологій обробітку ґрунту, посіву та догляду за посівами. На обробіток ґрунту припадає від 20 до 40 відсотків енергетичних витрат. Зекономити пальне можна при використанні технологій безполицевого обробітку ґрунту, мінімального (mini-till) та нульового (no-till).
До напрямів економії пального можна віднести вдосконалення структури машинно-тракторного парку, особливо раціональне використання тракторів для виконання малоенергетичних транспортних операцій. Іноді трактори перевозять лише 35-50% вантажу через нераціональне комплектування агрегатів. Варто також використовувати комбіновані агрегати – це може знизити витрати паливно-мастильних матеріалів практично на 20%.
Сучасні методи оптимізації витрат пально-мастильних матеріалів охоплюють і використання перевантажувальних бункерів. Коли на полях бруд, зерновозу складно переміщатися по полю, йому доводиться прискоритися, темп руху стає нерівномірним – це призводить до надмірних витрат ПММ. Бункер накопичувач зерна з легкістю заїде та виїде з поля, а його використання скорочує час збирання врожаю, що своєю чергою скорочує витрати пального.
Заощадити на витратах ПММ може тільки те підприємство, яке уважно і прискіпливо ставиться до техніки на своєму балансі. Перед початком польових робіт слід вчасно обслужити та, за потреби, провести ремонт сільськогосподарської техніки. Адже навіть одна несправна форсунка збільшує витрати пального на 15-20%. Оновлення машинно-тракторного парку і придбання високотехнологічних та енергомістких засобів – це критично важливий аспект для скорочення витрат ПММ.
Раціональним рішенням буде купити сільськогосподарську техніку, що має сервісне обслуговування в Україні. Б/в сільгосптехніка з Європи є популярною серед аграріїв, але така покупка найчастіше призводить до проблем з обслуговуванням, що в довгостроковій перспективі призводить до зайвих витрат, в тому числі і пального. Тому найкращим варіантом буде обрати виробництво сільськогосподарської техніки в Україні, адже так покупець отримує і нову сучасну техніку, і можливість безпроблемно її обслуговувати.
Серед додаткових методів економії пально-мастильних матеріалів необхідно відзначити:
