845
Від початку війни Україна опинилась в складних умовах: постраждали та просіли всі можливі ринки, аграрний не виключення. Проте незважаючи на безліч викликів українські аграрії сіяли та засаджували поля попри небезпеку, ризики та практично відсутній ринок збуту. Час йшов ситуація не покращувалась: елеватори знищуються на постійній основі, ціна на врожай падає, Польща та інші країни ЄС відмовляються приймати українське зерно. Знищення елеваторів із тоннами українського продовольства є великою проблемою, яка зараз турбує багатьох аграріїв. Як ефективно зібрати та де зберігати читайте далі:
На жаль, історія циклічна та вже неодноразово людство стикалось з проблемою війни. В сучасних умовах людям стало значно простіше вирішувати безліч питань, проте саме осучаснення та полегшення багатьох процесів повністю роззброїло нас перед труднощами, що виникли внаслідок війни. Зараз ми знову шукаємо як вберегти врожай та реалізувати його на українському та міжнародному ринку не вбивши рентабельність агробізнесу. Крім проблем, які виникли внаслідок російської агресії, за різними дослідженнями Україна втратила від 10 до 13 млн т елеваторних потужностей від початку повномасштабного вторгнення. Понад 10% від усіх сертифікованих українських потужностей зі зберігання зерна, станом на січень 23-го, були на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської та решти областей. Виникає питання чи безпечно зберігати зерно на елеваторах та де саме його зберігати, якщо не в звичних елеваторах та зерносховищах.
Отже, українські виробники пропонують декілька варіантів:
2. Підземні елеватори. Сьогодні для України є цікавим досвід сучасної Австралії щодо зберігання зерна. Департамент сільського господарства та продовольства Австралії провів три випробування підземних сховищ зерна ємністю відповідно 5, 50 та 120 т зерна. Після зберігання протягом трьох з половиною років зерно зберегло високу схожість та енергію проростання. Проте це варіант для нетривалого зберігання.
3. Тимчасові зерносховища. Для України це відносно нове поняття, адже станом на сьогодні в Україні ця тема не набула належного розвитку. Якщо і є такі склади, то це декілька одиниць. Тобто для зберігання великих об’ємів доведеться вкладати гроші. Скільки? Згідно з розрахунками, при об’ємі збереження одного складу більше 10 тис. т зерна, вартість зберігання зерна становить (12 – 15) $/т. Тобто для забезпечення збереження 10 мільйонів тонн кукурудзи, потрібно $(120 — 150) мільйонів.
Варіанти наведенні вище є лише невеличкою частиною з можливих. Наша компанія розуміє, що зараз дуже складний час для кожного, зокрема й для нашого сектору, тому намагаємось знайти вигідне рішення як для аграріїв, так і для виробників. Отож, вибір за вами, а ми й надалі намагатимемось полегшити вашу кропітку працю.
